“Дорогі діти! Моє Материнське Серце плаче, коли дивлюся, що чинять Мої діти. Гріхи множаться, чисто та душі є чим далі менш важлива, за Мого Сина забувають, все менше шанують, а Моїх дітей переслідують. Тому ви, Мої діти, апостоли Моєї любові, душею і серцем призвіть ім’я Мого Сина. Він має для вас слова світла. Він вам Себе об’являє, з вами ламає Хліб і дає вам слова любові, щоб ви їх перемінювали в діла милосердя і так будете свідками істини. Тому, діти Мої, не бійтесь! Дозвольте Моєму Сину перебувати у вас. Він вами послугується, щоб піклуватись про зранених та навертати загублені душі. Тому, діти Мої, поверніться до молитви Розарію. Моліться її з відчуттям доброти, жертви та милосердя. Моліться не лише словами, але і ділами милосердя. Моліться з любов’ю до всіх людей. Мій Син жертвою підніс любов. Тому живіть із Ним, щоб мали силу та надію, щоб мали любов, яка є життям, і яка веде до вічного життя. Із Божої любові і Я з вами, і Материнською любов’ю буду вас вести. Дякую вам”.
Богородиця була дуже сумною.
