На початку Свого послання Марія говорить нам, якою є мета її об’явлень, її близькості та присутності. Зміцнює нас у вірі, що є з нами і не залишає нас. Також вона бажає, щоб і ми були й залишалися з нею. Метою її близькості є провадити нас до спасіння. Нашим спасінням є Ісус Христос. Він єдиний помер задля нас і нашого спасіння. Він помер через наші гріхи. Він помер, щоб ми мали життя в повноті. Першого дня Богородиця об’явилася у Меджуґор’ї з Дитятком Ісусом на руках. Нема нічого вартіснішого і дорогоцінного за той дар, який вона нам дає.
…В цей немирний світ і в немирні душі Богородиця приносить промінь світла і надію, бажаючи простягнути можливість виходу з темного кола, в якому живуть немало душ…
Богородиця як справжня мама любить нас, тому дивиться серцем і може бачити духовний стан нашого серця. Бо тільки той, хто любить, пізнає іншого. Вона бачить і розпізнає всі неспокої, які перебувають у нашому серці. Немирна душа закрита і вертиться довкола себе. Неспокійна душа не в змозі побачити реальний стан і можливість виходу. Спасіння може прийти тільки від іншого, так як і життя ми прийняли від іншого, від Бога. Заклики Богородиці приходять ззовні, а не зсередини нас і нашого немиру.
З немиром та отрутою, яку можемо носити у своєму серці, ми не можемо молитися. Отці пустині кажуть, що ми вже носимо в своєму серці все те, з чого походить гріх. Ісус, пояснюючи свої учням притчу про сіяча, говорить про причини, які приглушують насіння Божого Слова. Це утиски або переслідування за Слово, клопоти світу цього, принада багатства й жадоба інших речей. (Мр. 4:17-19). Це те, про що Богородиця говорить нам у Своєму посланні. Окуповані земними речами, збираємо плоди неспокою, слабкостей і втоми. Багато хто, на жаль, опинившись у такому стані, вдаються до алкоголю або наркотиків, які їх узалежнюють. Надмірні світські турботи, пияцтво та похоті не тільки обтяжують душу, але й відділяють людину від Бога. Багато людей перебувають у такому зачарованому колі, з якого більше не можуть знайти виходу. А якщо до того приєднається ще й бідність, то клопоти стають настільки великими, що перекривають кожну потребу за релігійністю та схиляють людину до думки про самогубство. Якщо відкриємо очі, то можемо побачити немало обтяжених і неспокійних душ, які ходять цим світом.
…Богородиця найкраще знає всемогутню переображуючу силу Святого Духа, адже тією самою силою в Своєму серці та в Своєму лоні зачала Божого Сина…
В цей немирний світ і в немирні душі Богородиця приносить промінь світла і надію, бажаючи простягнути можливість виходу з темного кола, в якому живуть немало душ. Богородиця найкраще знає всемогутню переображуючу силу Святого Духа, адже тією самою силою в Своєму серці та в Своєму лоні зачала Божого Сина. Послухаймо її заклик, щоби переобразитися благодаттю й силою Святого Духа.
Молитва:
Пресвята Діво Маріє, обручнице Святого Духа, прошу тебе: заступайся за нас у цій долині сліз, якою і ти пройшла. Ти мала відвагу вірити, віддати Себе і слідувати за Божою волею, тому приходиш до нас, щоби повести нас у простір свободи і краси, яку Бог обіцяє і дає всім, хто Йому відкривається. Ти є Пречиста, о Маріє, тому що Ти вірила. Випроси нам благодаті Святого Духа, молися з нами і за нас, так як Ти молилася з апостолами, очікуючи на Ісусову обіцянку – дар Святого Духа. Нехай Святий Дух переобразить у нас усе, що є надто слабке, грішне й немічне, та вчинить нас здатними віддати себе Божій волі, щоб день у день ми могли дедалі більше зростати в чистоті та свободі серця. Амінь.
