«Воскресіння починається тієї миті, коли ми зважуємося дати відсіч злу в собі й довкола себе, коли починаємо вірити, що варто любити й прощати, варто бути щедрим і милосердним. Кожен міліметр свободи й любові потрібно відвойовувати постійним зусиллям й опором несвободі та ненависті».
«До Воскресіння йдуть дорогою Великої П’ятниці. Це значить, що доведеться померти егоцентризму, гордині й свавіллю, що необхідно подолати спокусу влади й власництва та зважитися служити з любов’ю й у смиренні. Коли це стається, відбувається воскресіння».
«У Воскресіння входять через умирання для себе, для цього світу й того, що він обіцяє, і через вслухання в слова, які почули Марія й жінки, що шукали Ісуса мертвого в гробі: «Мир тобі! Не бійся! Не плач! Це Я! Іди й скажи іншим!» І так ми приходимо до простої форми воскресіння: любити, вмирати, а потім жити в мирі!»
«Коли серце наповнюється наверненням і любов’ю, гріх, зло та смерть припиняються, а починається життя, і посеред нас з’являється Бог. І це – Пасха».
«Пасхальний мир не дозволяє людині залишитися наодинці з ним у своєму куті, але пробуджує, подібно як апостолів та учнів із Емауса, відразу після досвіду зустрічі з живим Ісусом бігти назустріч іншим й розказувати, що Ісус живий, що любов перемагає й останнє слово не за смертю, але за життям».
