З 29 лютого по 4 березня 2016 року в Меджуґор’є пройшла 23-тя міжнародна зустріч організаторів паломництв, керівників молитовних і благодійних груп, в якій взяло участь біля 250 чоловік з 25 країн. Серед учасників зустрічі були також і представники Словаччини, Чехії, Росії, Латвії, Литви, Білорусі, України. Ми дякуємо Богові за цю можливість провести спільно цей час, як одна велика сім’я в «школі Богородиці». Ось короткі враження деяких учасників зустрічі:
«Велика вдячність Небесному Отцю, Ісусу і Духу Святому за можливість приїхати на цей семінар. Для нас це був безцінний подарунок. Аїда і сестра Зіта з Литви. Ми приїхали на семінар як керівники молитовних груп. Наші молитовні групи в більшості моляться за Церкву і за священиків. У перший день семінару, слухаючи лекцію отця Маринко про те, як треба прийняти хрест і полюбити його, мені спало на думку: «Як було б добре почути про це нашим священикам!» Відразу в серці народилася відповідь: «Тож привези їх сюди». Ця думка не залишала мене і наступного дня. Потім, коли я побачила програму семінару для священиків у розданих нам папках, це бажання посилилося. Прошу всіх про коротку молитву, щоб священики з Литви, подолавши всі внутрішні перешкоди, відповіли «так» на заклик Богородиці й приїхали на цей семінар. Також, щоб Господь дав нам мудрість і сміливість організувати цю поїздку. Дякую всім велике!”
Аїда, с.Зіта, Литва
«Велика вдячність Богородиці й усім організаторам за такий чудовий семінар. З однієї сторони, свідчення і лекції надихнули нас на нові ідеї, на конкретні діла для Богородиці. З другого боку, цей семінар був глибоким духовним відновленням і можливістю нам самим зростати в Дусі й Істині. Для мене яскравою подією стало сходження на гори Кріжавац і Подбордо. Було відчуття, що всі ми, які приїхали з різних країн, як одна сім’я, об’єднана любов’ю до Богородиці й Ісуса та самовідданим бажанням служити Їм».
Інета, Латвія
«Дякую організаторам і настоятелю за те, що на семінарі майже не обговорювалися організаційно-технічні питання. Для мене головним було не інформація, яку можна законспектувати як лекцію, а саме перебування в Меджуґор´ї – проживати те, що відбувалося на семінарі, проживати “лекції” внутрішньо, серцем, а не тільки розумом. Тому особливо дякую за медитацію в середу ввечері, – це відмінна форма молитви, в якій хочеться брати участь ще й ще. Просто бути. Просто дозволяти Богородиці діяти. І це головне, що може дати такий семінар – щоб змінювалися ми самі, а не просто отримували “знання” ».
Марина, Росія
«Дерево дозріває і дає плоди: таке моє враження від цього семінару. Через заклик «зростати в любові» я дізналася більше про себе саму й про те, як приймати хрест. Я вдячна Ісусові й Божій Матері за цей величезний дар – школу любові і миру Богородиці, а також – за Її учнів, які стали вчителями і поділилися своїм досвідом з іншими, ведучи нас в глибини духовного життя».
Ольга, Україна
«Ми брали участь у семінарі вже вдруге. Повертаємося додому натхненними і збагаченими новим досвідом та ідеями. Ми відчули заклик організувати паломництво зі Словаччини на міжнародний семінар для подружніх пар, який проходитиме в Меджуґор’ї з 9 по 12 листопада 2016 року».
Подружжя Хрено, Словаччина
«Богородиця завжди притягувала моїх батьків ще в часи комуністичного режиму, і після падіння залізної завіси в 1989 році намагалися приїжджати в Меджуґор’є як тільки це було можливим, а мене з сестрою завжди брали з собою. Я приходжу сюди, на це місце, зі свого дитинства, Марія запросила мене сюди -і я став дитиною Меджуґор’я.
Завдяки Божій благодаті мої батьки познайомилися з фра Славком Барбарічем, який став другум нашої сім’ї. Славко кілька разів приїжав і до нас у Чеську Республіку, де у спільно з моїм татом говорив людям про Меджуґор’є. Таким чином, у нас уся сім‘я отримала величезну благодать жити протягом деякого часу в його присутності. Хоча я був маленьким хлопчиком і ще не зрозумів, що насправді говорив фра Славко, але до цих пір 
відчуваю цю величезну любов і мир, який він роздавав всюди, куди приходив. І я ніколи не забуду його обіймів. Кожен раз, коли мої батьки і я приїжджали в Меджуґор’є, він чекав на нас перед адміністрацією парафії, щоб привітати, а мене з моєю сестрою обійняти. Це були дуже сильні обійми, здавалося, він майже нас душив, але тепер я знаю, що це були обійми любові, подібних відтоді я більше не переживав. Дякую Богові за фра Славка, за те, що наша сім’я має такого заступника в небі. Кожен раз, коли тепер приїжджаю в Меджуґор’є, йду на його гріб, щоб привітати його і поговорити з ним. І останнім часом я особливо усвідомив його величезну допомогу в моєму житті.
Завдяки духовній віднові для парафії, котру вів словінськиий священик Циріл Чуш, я зрозумів, скільки непрощення в моєму серці до інших людей і особливо до самого себе. Бог через отця Циріла помаленьку відкривав моє серце, і я пережив своє навернення, прийняв сам себе. У моє серце, де перед тим було так мало місця, де було так тісно, вступила любов, прийшли мир і радість. Я дякую Богові за цю благодать, тому що тепер у моєму серці є так багато людей, і там досі є ще багато місця. Дяка Богу за все. Слава Ісусу і Марії!».
Симон, Чехія
