Пресвята Діва Марія починає Своє послання словами «Бог покликав мене…» Бог призначив Марію ще від зачаття в лоні Її матері Анни. Й особливо Він закликав Її через архангела Гавриїла в Назареті. У цій зустрічі Марії й Ангела – увесь зміст Її життя, Її особливе становище й гідність. До моменту благовіщення євангелісти нічого не кажуть нам про Неї: хто Вона, звідки, якою є Її душа, яка Її натура. І в словах ангела Марія раптом розкривається нам у сяйві Своєї величі й гідності. Нам відкривається Її минуле й майбутнє, те, чим Вона є у Своєму зачатті й чим стане у Своїй смерті, Її доля в історії спасіння.
«Радуйся, благодаті повна, Господь з Тобою!» – ці слова архангела Гавриїла висловлюють усю глибину й світло, що є в Її істоті. Марія повна благодаті, Господь із Нею, Вона блаженна, бо повірила й прийняла Божий заклик. Її лоно прийме Самого Сина Божого. Вона стане живим Храмом, у якому замешкає Еммануїл. Марія дає Свою згоду – із радістю й усвідомленням, у вірі й послуху Богові: «Ось я Господня слугиня: нехай зі Мною станеться по Твоєму слову!» Марія стала правдивим Храмом Духа Святого й стає зараз Храмом Сина Божого.
Ісус, вознесений на хресті, думав про нас, передаючи нас Своїй Матері словами: «Сину, ось Матір Твоя!» Відтоді Марія стає матір’ю також і для нас, матір’ю, яка веде нас до Бога. Вона може й хоче вести всіх, хто довіряє себе Їй і прибігає до Неї. Першим бере Її до себе, у свій дім, у своє життя апостол Йоан. І нам так само потрібно прийняти Марію до себе – лише так ми можемо бути впевнені, що досягнемо Бога й будемо відгороджені від усякого зла. В одному зі Своїх послань Вона казала: «Дорогі діти, Я потребую ваших молитов і вашого так».
Те, наскільки ми належимо Марії, виявляється в синівській довірі Її словам і закликам. Коли віруючий по-синівськи довіряє себе Марії, він «бере Її до себе» й вводить у весь простір свого внутрішнього життя. Життя кожного християнина повинно було б бути пронизане Марією. Одне з Її властивостей полягає в тому, що Вона живе для інших. У Ній нема нічого приватного, усе в розпорядженні інших.
Бог закликав Марію стати матір’ю Його Синові Ісусові. Зміст Її материнства – відроджувати дітей Божих до кінця світу. Мати кличе, повторює, не стомлюється, Вона страждає, прощає й любить. Вона робить це невтомно протягом усієї історії Церкви, що підтверджує й тривалість Її явлінь у МеджуҐор’ї. Бог кличе нас через Марію, щоб ми почули й відгукнулися на Її ніжний голос, який не погрожує, але по-материнськи лагідно й терпляче повторює, аби ми нарешті зуміли відкрити той прихисток і джерело життя, які є в Бозі.
Молитва
Мати Маріє, хочу посвятити Тобі все, що ще не посвятив Тобі, усе, що ще не віддав Тобі, тож прошу Тебе: прийми все це, о Мати. Торкнися, очисти й зроби Своїм усе, що в мені ще боїться Тебе й чого я сам не усвідомлюю. Хочу прийняти Тебе до себе, у найсокровеннішу глибину своєї істоти. Ти, Непорочна, повна благодаті, увійди в глибину моїх серця й душі, у ті глибини, куди я не можу досягти без Тебе. Мати Божа, будь моєю матір’ю. Ти, що найчистіша від усіх, огорни мене Собою, подібно як Дух Святий покрив Тебе, Ти, Пречиста, Пресвята й Непорочна Мати. Амінь.
