Послання Богородиці, Цариці миру, 25 жовтня 2021 року
“Дорогі діти! Поверніться до молитви, бо хто молиться – не боїться майбутнього. Хто молиться – відкритий на життя й поважає життя інших. Хто молиться, дітоньки, – відчуває свободу дітей Божих і радісним серцем служить на добро брату-людині. Тому що Бог є любов і свобода. Тому, дітоньки, коли хочуть накласти на вас пута та використати вас – це не від Бога, бо Бог є любов і дає Свій мир кожному сотворінню. Тому Мене послав, щоб вам допомогла, аби зростали у святості. Дякую вам, що відповіли на Мій заклик”.
У посланні посланні за вересень Богородиця вже вкотре закликала нас до молитви. У молитві ми черпаємо в Бога силу свідчити, а свідчення й проживання своєї віри – це те, що приносить серцю радість. Із цієї радості народжується бажання й спрага Неба, звідки до нас приходить і звертається Діва Марія всі ці роки.
У посланні цього місяця також лунає материнський заклик – до молитви, яка є єдиним шляхом і зв’язком із Богом, яка звільняє нас від страху перед теперішнім і майбутнім. Віра і страх не можуть іти разом – страх протилежний вірі. Страх схожий на густий туман, що застилає нам шлях. Щоб розсіяти цей туман, потрібно хоча б трішки сонця, потрібно хоча б трішки віри, яка живиться молитвою – і тоді ми побачимо світло й дорогу, якою ступаємо.
У молитві ми, за прикладом псалмоспівця, знаходимо також відкритість і вдячність за життя: «Хвалю Тебе, що створив мене так дивно»; знаходимо розуміння, що наше життя – дар Божих рук. Нам набагато звичніше захоплюватися красою природи чи витвором мистецтва, але ми не вміємо захоплюватися ближнім або, що ще важче, милуватися собою як Божим творінням. Адже людина – це вінець Божого творіння.
Бог подарував нас самим собі. Він живе в нашому серці, у людському серці, по вірі й Духу Святому, дарованому нам. Лише людина є місцем зустрічі з Богом.
Ми дуже легко впадаємо у самонеприйняття, у саможаління й депресію, у ремстування на Бога – за що Він щось таке допустив? Єдина «помилка» Бога в тому, що Він створив усе в любові й свободі. Бог захотів стати безпорадним перед людською свободою. Бог хоче, щоб ми до Нього у свободі серця прийшли через молитву й віру.
Діва Марія знає Бога, як ніхто інший, тому що Вона носила Його у Своєму лоні. Вона була наповнена Богом та хоче й нам помогти наблизитися до Нього – у любові й свободі.
Людини не змінити покараннями, арештами, погрозами – вони не можуть надихнути на покаяння або відкрити серце. На свободу можна подіяти тільки любов’ю, бо тільки перебуваючи в любові, людина може вільно відповісти на заклик; тільки любов дбайливо оберігає свободу людини; тільки любов дозволяє людині бути тою, якою вона є, ставати кращою й усе більше бути схожою на Бога, на Чий образ ми створені.
Нехай наша небесна Мати, Цариця миру, веде нас шляхом, який дозволить нам досвідчити любов, свободу й зцілення.
МОЛИТВА: Діво Маріє! Ти пережила зустріч із Богом через ангела Гавриїла при Благовіщенні в Назареті. Бог покликав Тебе бути Матір’ю Своєму Синові. Тільки Ти знаєш, що відчула й пережила у Своєму серці при цій зустрічі. Вірю, що Ти пережила, як Бог звільняє Твою свободу, в якій Ти Йому всім Серцем сказала «так». Випроси й для нас, зв’язаних і скованих різними путами, видимими та невидимими, свободу серця, з якої ми можемо сказати «так» Богові, у Якому єдиному є повнота і радість життя. Випроси всім, хто обмежений людською думкою, страхом перед майбутнім, труднощами, депресіями силу віри в Божу всемогутність, яка здатна відновити наші серця й життя. Амінь.
