На початку дев’ятниці до Непорочного зачаття 1983 р. до парафіяльного уряду прийшла Єлена Васіль, дівчина з даром внутрішнього голосу, і сказала, що Богородиця бажає, щоб перед Месою читали молитву до Святого Духа.
Ми повірили, прийняли заклик, тож так і стали молитися, але подумали, що заклик стосується лише часу дев’ятниці, тому після її завершення припинили молитву. Тоді 2 січня 1984 р. Єлена прийшла знову й принесла нове послання Богородиці: «Чому ви перестали читати молитву до Святого Духа? Я просила, щоб ви молилися весь час, щоб Дух Божий виливався на вас усіх, а тому відновіть молитву!» Це було виконано – і зараз гімн Святому Духу читають щовечора перед Месою. Послання, передані Богородицею через Марію Павлович, також несуть у собі заклики молитися до Святого Духа: «Дорогі діти! Сьогодні ввечері хочу сказати вам, щоб у дні цієї дев’ятниці ви молилися про вилиття Святого Духа на ваші сім’ї й на вашу парафію. Моліться, ви не пошкодуєте про це. Бог дасть вам дари, якими ви прославлятимете Його до кінця свого земного життя. Дякую вам, що відповіли на Мій заклик!» Дух Святий – це той Дух, Якого Ісус обіцяв і послав апостолам; Якого обіцяв усій Церкві та в Кому потім оновиться обличчя землі; це Дух, що на початку [творіння] ширяв над водами й приніс мир і порядок; Дух, що оживляє мертве, зцілює зранене, зігріває замерзле й удосталь дає Своїх дарів тим, хто їх шукає. Особливо це Дух, Який може ввести в таємницю євхаристійної Христової присутності; Дух, без якого людина не здатна зробити нічого. Закликати Його доречно та виправдано у будь-якій нужді – а особливо під час підготовки до зустрічі з Христом у літургійній жертві.
ОБ’ЯВЛЕННЯ ПЕРЕД МЕСОЮ
За свідченням візіонерів, у [парафіяльній] церкві за двадцять хвилин до початку Меси відбувається об’явлення Богородиці. У поїздках чи особливих ситуаціях візіонерам доводилося переживати об’явлення в різний час, але для всіх, хто вірить, що Вона насправді приходить, момент Її об’явлення перед Месою стає дуже важливим моментом саме в підготовці до святої Меси.
Жодні [богородичні] об’явлення, як і об’явлення в Меджуґор’ї, не несуть із собою нових послань чи нових істин, але тільки нові спонукання до того, щоб ми жили тим, у що ми віримо.
Тому основне послання Меджуґор’я, як і інших місць об’явлень, – Марія-Мати – з нами. [Об’являючись] у різних місцях і в різні часи, Марія представляється по-різному, проте найважливіше завжди – Її присутність. Паломники приїжджають у Її святилища, оскільки вірять, що Вона там присутня особливим чином. Те саме можна сказати й про паломників у Меджуґор’ї – вони приїжджають не тому, що там моляться Розарій чи здійснюють Месу й не тому, що там є місце де можна зупинитись, а тому, що вірять: Вона там. Решта стає природними наслідками Її присутності: новий дух молитви, усвідомлення необхідності сповіді, навернення, зцілення, нові покликання тощо.
Її прагнення і обов’язок вести нас до Ісуса. Тому момент об’явлення перед Месою можна розуміти як особливий момент, дарований Церкві: перед Месою Вона збирає Церкву, а після благословення, яке дає всім, іде у світлі, що супроводжується християнськими знаками: хрестом, серцем і сонцем. Це те, що сталося в Кані Галілейській; Її присутність і порада – «Що лиш скаже вам Ісус, – робіть» – створили умови для того, щоб відбулося перше чудо.
Вона – Мати та наставниця, і в цьому дусі вчить та виховує нас. Вона завжди усвідомлює, що сама тільки служить, що може нас кликати, але благодать і все, що нам необхідно, дає Бог. Її проста, непомітна, але така важлива присутність усунула багато перешкод у душах навіть тих, хто належать до інших християнських спільнот, особливо англіканських. Тому так багато тих, хто як особисто, так і цілими сім’ями та спільнотами приймає Її та дозволяє Їй вести себе до Ісуса.
