“…Ви прийняли Мене”
“Чи Ісус є суддею? Твої власні вчинки судитимуть тебе у світлі правди, яку знаєш. Судити батьків і матерів, синів і дочок будуть їхні діла. Кожен з нас буде суджений за заповідями; так і за згаданими у цьому посланні: четвертою, п’ятою, шостою, дев’ятою» (Послання родинам, 22).
Цю частину Послання Папи я б назвала закликом опам’ятатися, замислитися і використовувати життя. Адже якщо тебе судитимуть твої вчинки, значить, є надія, що маєш час робити добро. Поки живеш, можеш робити добрі вчинки, які можуть якось вирівняти все погане, що робив у минулому. Ще маємо час, але… не знаємо, скільки його – може, рік, а може, день. Тому вже сьогодні треба вирішити і свідомо творити добро. Вже сьогодні, бо завтра може не настати.
…Зараз є час милосердя… Зараз можеш отримати розгрішення, і то не від священика,
а від самого Бога, який використовує священика як засіб…
В розмовах із людьми мене часто дивує, що вони взагалі не думають, що мають померти. Не хочуть про це роздумувати, а коли й думають про це, то покладаються на Боже милосердя. Зараз є час милосердя, бо зараз можеш сягнути, що «коли гріхи ваші будуть, як червінь, будуть вибілені, як сніг». Зараз можеш отримати розгрішення, і то не від священика, а від самого Бога, який використовує священика як засіб. Дуже часто розмова з подружжям виявляє, що вони були на сповіді, але було це ще перед весіллям. Насамперед чоловіки думають, що не мають гріхів. І взагалі, вони не збираються говорити священикові про свої гріхи.
У таїнстві подружжя вони прийняли Бога у свій союз, отже, живуть утрьох, хочуть цього чи ні. Нікому не під силу анулювати цю угоду. Жених з ними був і є завжди, коли Його покличуть… Добрі діла приносять плоди… Але скільки буває ситуацій, коли не можна розраховувати на людську допомогу? Тоді залишається тільки терпелива, вірна й ніби надокучлива молитва, адже Бог може все. А коли шукаємо Його, то знайдемо, бо Він хоче бути коло нас і любить нас вірно аж до краю! Але суджені будемо через любов.
Думки були взяті з книги:
Rodinám, aby boli silné v Bohu… (Сім’ям, щоб були сильними у Богові…),
Wanda Póltawska (SALI – FOTO, 2010).
